П`ятниця, 23.08.2019, 16:45
Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS
Радіо
www.radiobells.com #radiobells_script_hash
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [0]
Для вчителів [7]
Для батьків [2]
Для вчителів та батьків [1]
Корисна інформація

Електронні версії підручників та віртуальна бібліотека

Всеукраїнська шкільна освітня мережа "Щоденник"

Видання для освітян

Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 49
Корисні посилання

Портал Академії

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Для вчителів

Впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в процесі формування духовного здоров’я дитини

У сучасному суспільстві життя й здоров’я людини визнано як найвищі людські цінності. Тому сьогодні одним із головних завдань національної системи освіти є виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я та здоров’я інших, формування засад і гігієнічних навичок здорового способу життя, збереження й зміцнення фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я дитини (закон України “Про загальну середню освіту”, “Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті”) [2,4]

Проблема збереження здоров’я в усьому світі стає дедалі актуальнішою, особливо в Україні. Захворюваність населення постійно зростає, а абсолютно здорових дітей майже не народжується. З початку сторіччя частота нервово-психічних розладів збільшилась вчетверо, неврозів – у 65 разів, а такого генетично обумовленого відхилення, як олігофренія, – у 30 разів.

Під час обстеження 500 школярів тільки 28% виявились умовно здоровими, а за період навчання кількість хронічних захворювань зростає майже вдвічі. Кожен учитель може спостерігати, що більшість дітей погано засвоюють інформацію, нервові, збуджені, у них погіршується пам’ять. А висловити свою думку – завдання вищої складності. Отже, необхідно вчити дітей бути здоровими душею й тілом, розкривати їм цінність здоров’я як найвищого людського надбання.

Що ж таке здоров’я? Сучасна наука налічує близько 300 значень цього поняття. Ось деякі з них. (табл. «Здоров’я»)

Здоров’я – одне з основних джерел радості, щасливого повноцінного життя. Здоров’я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя. Здoров’я – це така квітка, яка може змінювати своє забарвлення, свою форму і розміри залежно від впливу на неї різних чинників.(табл. «Квітка здоров’я»)

Здоров’я будь-якої людини – це дотримання нею морально-етичних і духовних принципів життя та спілкування. Без цього людина жити не зможе. Це розумна думка, невесела вдача, доброта, мудре слово, щире серце. Це вміння бачити прекрасне у довкіллі й у собі, вміння приймати рішення. Це норма поведінки, вчинки, вибір життєвого шляху, розуміння сутності навколишнього світу, місця людини в природі й суспільстві, це віра людини в свої сили, вміння ставити мету і докладати зусилля для її досягнення. Завдяки духовності індивід стає особистістю.  Отже, щоб бути здоровим, необхідно досягти гармонії з природою, людьми й самим собою.(табл. «Фактори зміцнення здоров’я»)

Що ж таке духовне щастя, духовність?

Принципи духовності:

  • прагнення до чистоти думок;
  • боротьба з недоліками у людях і в самому собі;
  • любов до всього живого, до природи, людей, Батьківщини;
  • відчування краси й досконалості, виховання духовності через удосконалення свідомості, розвиток культури, морально-етичних норм поведінки й усвідомлення краси.

Проблема формування здоров’я учнів через освіту, науково вивірене впровадження в українську школу здоров’язберігаючих освітніх технологій вимагає історико-педагогічного аналізу й творчого осмислення теорії та практики організації навчально-виховного процесу, спрямованого на збереження й зміцнення здоров’я дитини. Одним з найзначніших представників такого підходу до виховання учнів є український педагог-новатор В.Сухомлинський.

Аналіз педагогічної спадщини В.Сухомлинського дозволяє зробити висновок про те, що видатним педагогом висловлювалися важливі й цікаві ідеї щодо збереження й розвитку здоров’я учнів. А організація навчального процесу Павлиської “Школи радості”, директором якої протягом багатьох років був В.Сухомлинський, є найяскравішим прикладом здоров’язберігаючої освіти зростаючого покоління [6; т.1-5].

Людинознавча спрямованість педагогічних поглядів В.Сухомлинського виявляється у вельми дбайливому піклуванні про здоров’я дитини, про збереження й розвиток її фізичних і духовних сил.

Видатний педагог, усвідомлюючи, що виховання й навчання, особливо в перші шкільні роки, визначають благополучність або неблагополучність людини в дорослому житті, постійно повторює: “Турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя… Якщо вимірити всі мої турботи й тривоги про дітей, то добра половина їх – про здоров’я” [6; т.3; с.103].

Спираючись на спостереження за дітьми, багаторічну педагогічну діяльність, В.Сухомлинський переконливо доводить взаємозалежність, взаємовплив фізичного здоров’я та духовного життя дитини, її духовного світу, розумового розвитку, віри у свої сили: “Добре, міцне здоров’я, відчуття повноти, невичерпності фізичних сил – дуже важлива умова життєрадісного світосприймання, оптимізму, готовності долати труднощі. Духовне життя дитини – її інтелектуальний розвиток, мислення, пам’ять, увага, гра, почуття, воля – великою мірою залежить від “гри” її фізичних сил” [6; т.1; с.192-193/

Не можна не погодитись з видатним педагогом, що проблема розвитку фізичних сил дітей має й зворотний бік: здоров’я величезною мірою залежить від духовного життя, від гармонії здорового тіла й здорового духу: “Турбота про людське здоров’я, тим більше про здоров’я дитини, – це не просто комплекс санітарно-гігієнічних норм і правил, не перелік вимог до режиму, харчування, праці, відпочинку. Це насамперед турбота про гармонійну повноту всіх фізичних і духовних сил, і вінцем цієї гармонії є радість творчості” [6; т.3; с.109].

Тому саме на сторінках, присвячених здоров’ю, В.Сухомлинський звертає особливу увагу на величезне значення дитячої радості й творчості, без чого неможлива гармонія здорового тіла й здорового духу. За його переконанням, шлях до досягнення вершини гармонії тіла й духу – це перебування дитини під враженням казкових, фантастичних образів, зачарування природою – “красою полів, мерехтінням зірок, нескінченною піснею коників і пахощів польових квітів” [6; т.3; с.109].

Наголошуючи на безпосередній залежності духовного життя дитини від її здоров’я, В.Сухомлинський багато уваги приділяє педагогічно доцільній організації процесу навчання, методам.

Вчителі початкової школи широко впроваджують ідеї В. Сухомлинського. В основу своїх уроків часто беруть художні твори  великого педагога, використовуючи різні прийоми та методи роботи над змістом текстів. Так, наприклад:

Розвиток зв’язного мовлення. Гра «Мікрофон».

Висловлення власної думки, що таке «ДОБРОТА».

Обговорення прислів’їв про добро (групова робота).

В кожній геометричній фігурі написано прислів’я про добро. Виберіть фігуру та поясніть прислів’я.

Створення пам’ятки. Робота в парах.

Подумайте, користуючись малюнками, як повинна вести себе людина, щоб завжди робити добрі вчинки?

Колективно створюється пам’ятка. Пам’ятка добрих людей

  • До чужої біди не будь байдужий, завжди прагни чимось допомогти.
  • Виганяй зі свого серця жорстокість та корисливість.
  • Намагайся бути чуйним і уважним до людей, до тварин, до природи.
  • Не міряйся, кому робити добро, а роби його першим.
  • На добро відповідай добром, Ти не черствий.
  • На зло не відповідай злом, Ти не злопам’ятний.
  • Добре серце допомагає тобі всюди.
  • Радій, що з твого доброго серця комусь приємно.

Твори В.Сухомлинського є невід’ємною частиною уроків «Громадянської освіти»,  вивчаючи тему «Людські чесноти» в 3 і 4 класах.

Робота з картками.

Учням роздаються картки, на яких в кого початок прислів`я, в кого його закінчення. Один учень зачитує початок, всі слухають і думають, в кого продовження. До учня з початком прислів’я підходить учень з його продовженням.  В кожного по 2 картки з початком і закінченням.

  • Не одяг красить людину –   а добрі діла.
  • Хто людям добра бажає – той і собі має.
  • Все добре пам`ятай,            а зла уникай.
  • Перший крок до добра – не роби зла.
  • Робиш добро – не кайся.
  • Робиш зло –           зла і сподівайся.
  • З добрим поживеш – добре переймеш.
  • Добро довго пам`ятається – а лихо ще довше

Правила доброти:

  1. Допомагай слабким і хворим.
  2. Не будь жадібним.
  3. Прощай іншим помилки.
  4. Ніколи не заздри.
  5. Жалій інших, а не себе.

Створення «Сонця – Доброти»Фізкультхвилинка

Я всміхаюсь сонечку: – Здрастуй, золоте!

Я всміхаюсь квітоньці – хай вона цвіте!

Я всміхаюсь дощику:  – Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся –  зичу їм добра!

Поетична сторінка  (вірші про добро, доброту)

Кожний стовпчик вірша учні думають, до якого прочитаного твору В.О.Сухомлинського, на уроці чи вдома підходить.

1) Доброта, як промінь сонця,
Що з`явився у імлі,
Пригорнувся до віконця
І розлився по землі.

2) Доброта, як ласка мами,
Віддає любов свою.
Ніжить серденько так само,
Як і пісенька в гаю.

3) Доброта, як щедрість літа, –
Радість, щастя і краса!
Як волошка серед жита,
Ще як дощик і роса.

4) Пам`ятайте, любі діти,
Істина така проста!
Найцінніше в цілім світі –
Це любов і доброта.

5) Пам`ятай, моя дитино, з юних літ
На все життя, щоб знала, як прожити.
Людина для добра приходить в світ,
Й покликана завжди добро творити.

6) Не легко це, щоб хто не говорив.
Й не кожному зробити це вдається
Бо в світі стільки смертних є гріхів,
Що доброта не завжди йде до серця.

7) Та ти людина і тому учись
Добро творити, людям співчувати.
До цього світу пильно придивись,
Злим помислам навчися лад давати.

8) Йди з добротою – це собі затям.
Із ласкою, прихильністю, привіттю.
Й не розлучайся з добрим почуттям,
Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

9) Не говори про доброту,
Коли ти сам нею не сяєш,
Коли у радостях витаєш,
Забувши про чужу біду.

10) Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.

11) Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Як чисте сяйво доброти.

Сладання віршиків про те, яким треба бути в житті, бо ж  всі прийшли у цей світ для добра.

Щедро ллє проміння сонце
У твоє й моє ____________. (віконце)

Щоб в теплі ми виростали
Й світло людям _____________. (дарували)

Й де б ми в світі не були,
Щоб завжди любов ______________.(несли)

Щастя, радість і тепло,
Щоб чудово всім ___________. (було)

В світ прийшли ми: я і ти –
Для любові й ____________! (доброти)

Будь привітним і прихильним,
Добрим, лагідним і _____________. (сильним)

Вчися правдою прожити,
Теплим словом вмій ________________. (зігріти)

Вчись завжди допомагати
І людині _________________. (співчувати)

І старайся так прожити,
Щоб, як сонечко, _____________! (світити)

І в душі завжди неси
Теплий промінь ______________! (доброти)

Тест

  1. Ти піклуєшся про довкілля? (Так – 3б.   Ні – 0б.)
  2. Ти доглядаєш за тваринками, які живуть в тебе вдома? (Так – 3б. Ні – 0б.)
  3. Ти думаєш лиш про себе? (Так – 0б. Ні – 3б.)
  4. Ти насміхаєшся над іншими? (Так -0б.  Ні – 3б.)
  5. Ти помічаєш, що комусь потрібна твоя допомога? (Так -3б. Ні – 0б.)

(Якщо 3 – «Так», 3 – «Ні» або 15 балів – ви на правильному шляху. Якщо інші результати – вам треба працювати).

Проектна робота «Дерево доброти»

Кожний учень створює на папері дерево, записує на кожному листочку дерева добрі вчинки, зроблені ним за останній місяць.

Так, специфікою молодших школярів є “художнє, образне, емоційно насичене мислення”, тому “істина, в якій узагальнюються предмети та явища оточуючого світу, стає особистим переконанням дітей за умови, що вона одухотворена яскравими образами, що впливають на почуття”.

«Людина тільки тоді буде чутливою до доброго слова, коли в неї виховується намагання бути хорошою.»

Виховуючи старше покоління, В. Сухомлинський наголошував:

«Перевір себе, завтрашній батьку, чи вистачить у тебе моральних сил на цю нелегку працю – усе життя любити свою дружину, усе життя творити її красу, красу дітей, повторюючи в них усе найкраще, що є в тебе, перевіряючи самого себе за своїми дітьми, адже діти – це перші наші вихователі.»

Отже, розумові здібності дитини мають розвиватися через „пізнання серцем”, діти повинні пройти „емоційну школу – школу пізнання серцем.

В організації навчання В.Сухомлинський звертає увагу на правильне чергування видів діяльності, встановлення індивідуального для кожної дитини режиму праці й відпочинку, активізацію учнів через фізичну працю, рух, ходьбу, біг, гру – «оскільки без втоми не може бути здоров’я» [6; т.3; с.48-49].

Щоб запобігти перевантаженню школярів у цілому, на думку В.Сухомлинського, слід дотримуватись таких основних вимог:

  • розвиток багатогранного інтелектуального життя дитини, передусім, через введення учня у світ книжок, виховання любові, духовної потреби в читанні;
  • надання учневі вільного часу, необхідного йому, як повітря для здоров’я; навчання дитини користування вільним часом, правильно чергувати працю і відпочинок.

Найважливішими чинниками, що запобігають виникненню хвороб і сприяють формуванню фізичного та духовного здоров’я учнів, В.Сухомлинський вважає організацію навчально-виховного процесу відповідно до вікових потреб учнів, залучення у процес навчання мистецтва й трудової діяльності, дитячої творчості; опору на культуру розумової праці, належне забезпечення медико-гігієнічних умов (правильне харчування, зміна зміна режиму праці та відпочинку, загартування та ін.).

У вихованні здорової дитини вирішального значення В.Сухомлинський надає особистості вчителя, його здібностям відчувати іншу людину, всі її ледве помітні душевні рухи, вмінням володіти собою й ситуацією.

Пам’ятаймо, шановні колеги, що без нашої повсякденної й умілої турботи про здоров’я школяра не може бути й мови ні про гармонію фізичного й духовного, про гармонію думки почуттів, світогляду, моральних переконань, естетичних смаків і поглядів.

Мудрий педагог є добрим генієм дитячого здоров’я. Але не секрет, що і від здоров’я вчителя залежить якість навчального процесу, психологічний комфорт учня в класі та здоров’я дітей. Хворий учитель навантажує негативною енергією дітей.

То ж всім вчителям я від щирого серця бажаю:

Нехай чудова ця пора вам подарує вік щасливий,

Щоб не згасали доброта, здоров’я, радощі і сила.

Щоб ваш почесний труд був плідній, як багата осінь,

І кожен день, що йде новий, хай щастя й радість вам приносить!

Література

  1. Горащук В.П. Валеологічні погляди В.О.Сухомлинського на навчально-виховний процес у школі // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. – Луцьк, 2000. – № 3. – С.4-10.
  2. Закон України про загальну середню освіту // Освіта України. – 1999. – №25. – С. 5-8.
  3. Іонова О.М. Співзвучність педагогічних поглядів Р.Штайнера і В.Сухомлинського // Педагогіка і психологія: Зб. наук. пр. – Харків: ХДПУ, 2004. – Вип.25. – С.29-38.
  4. Національна доктрина розвитку освіти України у XX1 столітті. – К.: Шкільний світ, 2001. – 24 с.
  5. Побірченко Н.С. Здоровотворні ідеї Василя Сухомлинського у валеологічному вихованні школярів // Педагогіка і психологія. – 2003. – № 3-4. – С.17-24.
  6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т. – К.: Радянська школа, 1976-1977. – Т.1. – 654 с.; Т.2. – 670 с.; Т.3. – 670 с.; Т.4. – 640 с.; Т.5. – 639 с.

Авторськими правами на розміщений матеріал володіє автор, що підтверджено сертифікатом про публікацію №17-810 від 30.10.2017рокуВідповідальність за достовірність та якість викладеного матеріалу також несе автор матеріалу. 

Категорія: Для вчителів | Додав: musajana (07.11.2017)
Переглядів: 158 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
САЙТ МУСАЄВОЇ ОКСАНИ ЛЕОНІДІВНИ © 2019 uCoz