ФОРМУВАННЯ ЯКОСТЕЙ ЧИТАННЯ ЯК МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА

« Читання і письмо – це два найнеобхідніших школяреві інструменти учіння і водночас два віконечка у навколишній світ. Без уміння швидко та свідомо читати, швидко і напівавтоматично писати дитина залишається ніби напівсліпою…»

В.Сухомлинський

Навчання читання завжди було однією з основних проблем початкового навчання. В.Сухомлинський зазначав, якщо у початковій школі не сформувались міцні уміння та навички швидкого та свідомого читання, то надалі буде важко їх робити. Він вважав підготовленим до навчання в середніх та старших класах лише того, хто, читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі читання, а на змісті матеріалу.

Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення учнями прочитаного, потрібно, насамперед, використовуючи систему ігрових форм навчання читання першокласників, що спонукає дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними. Такі ігрові форми спрямовані на розвиток у дітей оперативної пам`яті, периферичного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні літери, на встановлення взаємозв`язку між словами, реченнями і з`ясування значення незнайомих слів та виразів, на сприйняття різних відтінків, значень слів, синтактичних конструкцій, на розуміння головної думки, на усвідомлення фактів навколишньої дійсності крізь призму прочитаного.

Працюючи в школі понад 23 роки, я намагаюся зробити процес навчання цікавим і активним, створивши для цього комфортні умови. Оволоділа технологіями особистісно-зорієнтованого, розвивального навчання (за системою Д.Б.Ельконіна-В.В.Давидова, «Росток»). Таке навчання вимагає від мене та учнів опрацювання різноманітних інформаційних джерел (підручників, словників, енциклопедій), а згодом – комп’ютерних технологій, Інтернету. Тому й поставила перед собою основною метою розвиток творчого потенціалу молодших школярів. А саме:

• вчити дітей осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах,
• вчити думати, проникати в суть явищ,
• аналізувати,
• фантазувати,
• спостерігати, милуватися навколишнім світом,
• бачити прекрасне, розвивати естетичний смак,
• розширювати свій духовний світ,
• виховувати культуру мислення та мовлення.

Благодатним ґрунтом для розвитку творчого потенціалу молодших школярів є уроки читання – це завжди уроки творчості.

З 2014 року я прийшла працювати у нову для мене школу і одразу повела шкільною стежиною новий перший клас, який розпочав свою роботу за навчальними програмами згідно Державного стандарту 2011року. Тому в 2 класі ми почали працювати з навчальним предметом «Літературне читання», зміст якого спрямований на розв’язання завдань, визначених у програмі; моделює систему навчання учнів читати і повноцінно сприймати художній твір як мистецтво слова, яке включає розвиток спостережливості, творчої уяви, чуття поетичного слова, здатності сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити. Саме ці аспекти зацікавили мене і спонукали до вивчення та пропагування педагогічної теми «Формування якостей читання як методична проблема».

Своїм педагогічним кредо обрала народну китайську мудрість – «Кожна дитина – таланту перлина» , тому що переконана: кожен учень має певні здібності. Моє завдання – за допомогою власної компетентності, професіоналізму, інтелекту, любові до дітей, а також особистого прикладу відшукати найменші пагінці таланту, розвивати та вдосконалювати їх і, як наслідок, отримати розумну, соціально-мобільну, творчу та здорову особистість.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу  перебуває учень. Від його творчої активності на уроці, уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, уміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Тому творчий потенціал своїх вихованців розвиваю через навчальну та виховну діяльність, а також роботу з батьками. Моя головна функція як вчителя полягає в організації і стимулюванні навчального процесу, спрямованого на розвиток особистості учня. Готуючись до кожного уроку читання, зупиняюсь на найефективнішому, найцікавішому та нестандартному, упроваджуючи в навчально-виховний процес нетрадиційні форми проведення уроків (уроки-творчості,  уроки-екскурсії, уроки-подорожі, уроки- інсценізації, уроки-презентації, уроки-милосердя, уроки-пам’яті, уроки-свята та ін.).

На уроках читання використовую багато різноманітних методів та прийомів роботи над розвитком творчого потенціалу особистості, серед них «Пантоміма», «Казки навиворіт», «Вікторини за казками», «Фантазер», «Перевтілення», «Інсценізації», «Рольові ігри»  та ін. Крім цього, застосовую такі види робіт:

• ілюстрування прочитаного тексту,
• музичне ілюстрування тексту,
• розгадування та складання кросвордів, ребусів, анограм,
• оживлення персонажа твору,
• упровадження дослідницько – пошукової роботи,
• складання твору чи діалогу за серією малюнків,
• диктанти(асоціативні, цитатні, літературні, «Одним словом»),
• придумати кінець оповідання,
• порівняти вчинки героїв твору,
• ввести нового героя в текст,
• скласти рекламу до твору,
• написати лист героєві твору,
• створити мультфільми,
• усне малювання.

Наведу нижче приклади різних видів робіт на уроках читання.

Чарівний текст

( учитель пропонує учням швидко прочитати текст, доповнюючи слова)

Жаб… спала в жабури…

Ж…к під кущи..м ожи…

Про..тали жу..влі

З ясним сонц... на кри…і

І журли...ї спі...ли,

Жук не чув, а жаба спала.

Фотооко

На дошці у два стовпчики записано слова. За короткий проміжок часу діти мають « сфотографувати» зором стовпчик слів і відповісти на запитання - чи є в ньому те, чи інше слово.

Шарф	Фургон
Асфальт	Вафлі
Флокси	Телефон
Ліфт	Фокус
Фанера	Фуфайка
Кофта	Фламінго

Наприклад, у якому стовпчику міститься слово « Асфальт»? Перемагає той, хто жодного разу не помилився.

Читання з рахуванням слів 

Учитель пропонує дітям прочитати текст максимально швидко, рахуючи про себе слова . Діти водночас мають усвідомити і зміст, а після закінчення підрахунку слів назвати число і відповісти на запитання, поставлені до тексту перед читанням.

Таким чином, діти читають текст тільки очима, рахуючи про себе слова.

Під час навчання читання у ігровій формі доречно використовувати тексти оповідань та казок  В.О.Сухомлинського.

Василь Олександрович вважав, що вчителі мають перейматися тим, що загальний розвиток дітей був на високому рівні, але насамперед вони мають навчити дитину читати. Він радив навчити дітей у початкових класах читати так, щоб вони вміли читаючи думати та думаючи читати. Уміння читати треба довести до автоматизму, щоб сприймання зором, очима і свідомістю випереджало вимовляння вголос. Чим значніше це випередження, тим тоншою буде здатність думати під час читання – а це надзвичайно важлива умова успішного навчання й розумового розвитку взагалі.

Отже, уміння читати повинно стати автоматичною навичкою, за якої сили учня були б спрямовані не на виконання самої дії, а на глибоке осмислення змісту прочитаного. Тому необхідно забезпечити чітке керівництво формуванням такої навички читання. Формуванню у дітей уявлення про слово, склад, звук, що позначається на письмі буквою, а також навчанню читати по складах і цілими словами, сприяють такі ігрові форми:

Ніч

Учитель вводить дітей в ігровий сюжет, читаючи слова:

Чорна ніченько – чарівниченько!

Чом не бачимо твого личенька?

Діти заплющують очі та слухають окремі звуки, які називає вчитель, вимовляючи вголос злиття цих звуків, тобто слово.

[д], [у], [б] - [дуб]

[д], [у], [п], [л], [о] -[дупло]

[ж], [о], [л], [у], [д`] -[ жолуд`]

Відлуння

Вчитель називає слова, а діти хором – останній склад.

Ігрова ситуація: « Уявіть, що ми знаходимось у лісі. Навкруги дерева, кущі, лунає пташиний спів, і на кожне промовлене слово відгукується відлуння.»

Ліс - ліс, дерево – во, квіти – ти, ромашка – ка, соловейко – ко, трава – ва, сорока – ка, малина – на , сосна - на, барвінок - нок, суниця – ця.

Доповнити речення

Учитель вимовляє речення і пропонує дітям збільшувати його, додаючи по одному чи два слова, наприклад:

Ігор вчить.

Ігор вчить уроки.

Брат Ігор вчить уроки з математики.

Мій брат Ігор вчить уроки з математики.

Слово заблукало

Учитель звертається до дітей: « Учора слова із віршиків ходили один до одного у гості. Але повернулися дуже пізно, заблукали у темряві і не змогли повернутись у свої домівки. Спробуймо допомогти словам повернутися на свої місця». Діти читають текст віршиків і доповняють їх.

Наша Таня гірко плаче,

Вкинула у річку…( м`ячик)

У сестрички Люби

Випадають… ( зуби).

Закріпленню навичок читання учнів сприяють також різноманітні ігрові форми. Це, зокрема:

Цікаві тексти

Вчитель пропонує учням знайти у тексті речення, що не відповідають його змісту.

Осінь. Часто дощ ллє, як із відра. Птахи відлітають у теплі краї. Звірі готуються до зими. У садах достигають плоди. На гілках набухають бруньки . Над селом літає паперовий змій. Листя на деревах переливається всіма барвами веселки.

Вчитель пропонує дітям знайти у тексті речення, в якому є помилка.

Ірина збирає у лісі шишки. У неї кошик. Тут тільки невелика соснова шишечка, а он там лежить велика.

Бум! З високої липи упала шишка. Ірина рада.

Таким чином, до найважливіших умінь, якими треба оволодіти учневі у початковій відноситься уміння вільно, виразно, свідомо читати. Як говорив В.Сухомлинський, у першому класі діти, насамперед мають навчитися сприймати слово ( особливо багатоскладове) як єдине ціле, а на шляху до такого сприймання лежить аналіз слова, тобто читання по складах. Дитина має не тільки стежити за книжкою, як читає сусід по парті, а, стежачи, читати слова по складах, про себе( тихо або пошепки). Кожній дитині необхідно працювати самостійно. Не біда, якщо хтось читає швидко, а хтось – повільно, що діти, читаючи, гудуть як бджоли. Адже не всі першокласники вміють читати мовчки ( і з цим не варто поспішати). Не треба перейматися й інтонаційною невиразністю читання – нехай спочатку діти навчаться читати слово, а потім прийде його емоційне забарвлення..

Отже, хоча читання вголос має багато переваг, все ж потрібно паралельно розвивати в учнів читання мовчки. Але поспішати переводити їх на мовчазне читання не слід, хоча поступово збільшувати кількість матеріалу для перечитування мовчки. Тому актуальними залишаються ігрові форми навчання читання.

Склади речення

Вчитель кілька речень ділить навпіл і подає їх у довільному порядку. Учням треба мовчки прочитати і з`єднати ці частини. Наприклад:

Горобець прилетів стояв ясний

Сонячний день у воду і попливли

На шафі співали пташки

У лісі весело до годівнички

Каченята стрибнули книжка лежала

Губи

Вчитель пропонує дітям прочитати казку В.О. Сухомлинського « Троянда і сонце», приклавши палець лівої руки до щільно стиснутих губ під час мовчазного читання. Завдяки цьому діти перестають активно ворушити губами і читають мовчки.

Після читання вчитель вибірково перевіряє засвоєння змісту прочитаного учнями .

На етапі формування навичок читання я проводжу індивідуальну робота з учнями над текстом. Вона полягає в тому, що робота над текстом вправляє органи артикуляції. Під час мовчазного читання уважно спостерігаю, як працює кожен учень, вчу працювати самостійно.

Отже, виразне читання і висловлювання виявляють ступінь розуміння того, що учень читає чи розповідає. Тому виразність як якість мовлення і читання тісно пов`язана з мисленням. Взагалі, компоненти навички якісного читання – швидкість, правильність, усвідомлення прочитаного, виразність – нероздільні, взаємопов’язані, взаємозумовлені.

Формування цих навичок якісного читання можна показати у фрагментах уроків на прикладі текстів казок В.О. Сухомлинського.

1 клас

Робота над текстом « Троянда і сонце» В.О. Сухомлинського

а) читання тексту учнями мовчки;

б) читання – аналіз за запитаннями:

• Чому приходила дівчинка до трояндового куща?
• Коли розквітла Троянда?
• Яка була Троянда?
• Хто побачив квітку?
• Що принесла квітка дівчинці?
• Що принесло Сонце?
• Як назвала Троянда Сонечко?

2 клас

Робота над текстом « Троянда і Свиня» В.О. Сухомлинського

Читання твору учнями та робота над ним

• Перечитайте текст казки;
• Подивіться на малюнки і складіть їх у порядку відповідно до змісту тексту;
• Назвіть кожен малюнок відповідно до змісту тексту;
• Перекажіть зміст тексту за малюнками.

 

УРОК ЧИТАННЯ ЗА ТВОРАМИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Тема: Від усмішки іде до всіх тепло. Василь Сухомлинський

«Усмішка»

Мета: Актуалізувати та розширити знання дітей про життя і творчість видатного українського педагога і письменника;

виховувати в них доброзичливе ставлення до оточуючих;

розвивати вміння знаходити у тексті описи, міркування,

удосконалювати вміння творчо переказувати, збагачувати словник образними висловами.

Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, книжки з його творами.

Грамзапис пісні М. Пляцковського « Усмішка». Картини природи М.І.Мурашка « Вид на Дніпро», А.І Куїнджі «Березовий гай», М.В.Нестерова « Осінній пейзаж», Г.П. Світлицького « Рідний край».

 

Хід уроку

I.Організація уроку

Встаньте, діточки, скоріше,

Усміхніться всім миліше,

Привітайтесь: « Добрий день!»

Продзвенів дзвінок: « дзелень»

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

Прийом « Мозкова атака»

1. «Добре ім`я - найбільше багатство». Як ти розумієш ці слова?

2. Які твори про добре ставлення дорослих і дітей до інших людей, до тварин ти вже читав? Хто їх автори?

3. Закінчить речення « Добра людина - це та, яка…»

IV. Повідомлення теми, мети і завдання уроку.

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара

Людина починається з добра.

Учні встановлюють припущення, про що читатимуть у творах нового розділу. Згадують, які твори цієї теми уже читали. Хто їх автори.

Рольова гра «Учень – журналіст »

Учень розповідає про життя і творчість видатного українського педагога і письменника ( Використовує ілюстрації з книги « Спогади про В.О. Сухомлинського » авторів В.І. Ковальчук, Т.К. Хорунжої)

Народився В.О. Сухомлинський на Кіровоградщині у селі Василівці в родині бідного селянина 28 вересня 1918 р. Тут він закінчив семирічку. Сухомлинському не виповнилося й 17 років, як він молодим учителем переступив поріг школи, де нещодавно був сам учнем.

У 1937 р. В. Сухомлинський успішно закінчив заочний відділ Полтавського учительського інституту і через кілька місяців, екстерном склавши екзамени, одержав диплом учителя української мови та літератури середньої школи. Його перевели в Онуфріївську середню школу, а незабаром призначили завучем.

З квітня 1941 р. В.О.Сухомлинський працював завідуючим Онуфріївським районним відділом народної освіти. Надмірне фізичне та моральне навантаження , тяжкі умови післявоєнних років різко погіршили і без того слабке здоров`я Василя Олександровича. Після хвороби він не повернувся до районного відділу народної освіти. А в липні 1948 р. на його прохання був призначений директором Павлиської школи, якій віддав 22 роки життя. Тут сповна розкрився його талант учителя, керівника, педагога – дослідника.

Прожив Василь Олександрович 52 роки. Він написав понад 70 томів наукових праць, цікавих розповідей для дітей: мініатюр, казок, оповідань, легенд, притч, новел. Останні слова його були про школу: « Знову вересень…Дзвоник. Діти йдуть до школи, а я йду з життя…» 2 вересня його серце зупинилося.

Розгадування кросворда

- Пригадайте назви творів, які ми читали, та впишіть їх у кросворд

1.«Кінь…» ( утік)

2.« …книга» (спляча)

3.«Про що думала …»( Марійка)

4.« Найкраща…» ( лінійка)

5.« Який слід повинна … людина на землі?»( залишати)

6.« Сергійкова…»(квітка)

7.« …дівчинка»( Горбатенька)

- Прочитайте слово по вертикалі і дізнайтесь назву ще одного оповідання В.О.Сухомлинського, яке сьогодні прочитаємо ( « Усмішка »)

V. Опрацювання твору В.О.Сухомлинського «Усмішка»

Коли вам стає радісно на душі? ( відповідь учнів)

Тепер послухайте оповідання В.О.Сухомлинського «Усмішка»

Виразне читання оповідання вчителем

Словникова робота: почимчикувала, тупала – іти; оволодів –опанував; ціпок – палиця.

Фізкультхвилинка

( На мелодію до пісні « Усмішка», муз. В. Шаїнського)

Ця хвилинка так потрібна нам,

І легенька, і весела, мов пустунка.

Щоб радіти і навчитись знов,

Ти звучи для всіх дітей, фізкультхвилинко!

 

Щира пісенька у нас

Про веселий дружний клас,

І звучить вона так виразко і так дзвінко.

Щоб бадьорість була в нас,

Посміхаймось у цей час.

Посміхнись і ти до нас, фізкультхвилинко.

Мовчазне читання твору учнями. Робота в групах.

( Клас поділений на групи і кожна одержує завдання)

I. група

1. Хто головний герой твору?

2. Де жила дівчинка?

3. Кого зустріла по дорозі?

4. Як і чому змінювався настрій дівчинки?

5. Яким кольором ви б намалювали дівчинку?

II. група

1. Знайти та прочитати опис травневого ранку.

2. Якою була дівчинка? Прочитайте.

3. Що так потішало дівчинку? Яке бажання її охопило?

4. Кого вона зустріла спочатку?

5. Яким би кольором ви намалювали б бабусю?

III .група

1. Знайдіть опис діда. Про що свідчить такий зовнішній вигляд людини?

2. Що несла йому дівчинка? На що вона сподівалася?

3. Чому змінився настрій дівчинки і нею оволодів страх?

4. Яким їй став здаватися світ? Прочитайте

5. Яким кольором ви намалювали б дідуся?

IV. група

1.Як дівчинка спочатку зустріла бабусю? Чому вона насторожилася?

2.Як бабуся зустріла дівчинку? Яким став світ від подарованої

усмішки? Прочитайте.

3.Яка головна думка оповідання? Що автор схвалює, а що засуджує в

оповіданні?