Вівторок, 19.03.2024, 06:02
Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS
Радіо
www.radiobells.com #radiobells_script_hash
Меню сайту
Корисна інформація

Електронні версії підручників та віртуальна бібліотека

Всеукраїнська шкільна освітня мережа "Щоденник"

Видання для освітян

Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 51
Корисні посилання

Портал Академії

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

ПЕРЛИНИ УКРАЇНСЬКИХ ЗВИЧАЇВ

Виходять ведучий і ведуча, які несуть коровай на вишитому рушникові і кладуть на стіл.

Ведучий

Вас вітаєм короваєм,

Щастя й радості бажаєм.

Не журіться в нас на святі,

Веселіться, будем раді.

Ведуча

На рушник святковий

Хліб кладемо з сіллю,

Щоб легкі дороги славили наш край,

 

Ведучий

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

І даруєм пісню й щедрий коровай

Лунає пісня «Зеленеє жито, зелене...».

Зеленеє жито, зелене.

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене.

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито на лану,

Хорошії гості до ладу.

Зеленеє жито, зелене.

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес.

За столом зібрався рід наш увесь!

Учитель. Сьогодні ми будемо говорити про традиції нашого народу, нашу родовідну пам'ять, про збере­ження цих традицій у наших сім'ях. Адже без ми­нулого немає майбутнього. Так було і буде завжди. Одні покоління змінюють інші. Та жодне наступне покоління не починає життя на порожньому місці. У ньому живе пам'ять про свій рід, його історію, традиції і звичаї, які шанувалися в родині.

«Кожен край має свій звичай» — мовить на­родна творчість, і це закономірно. Звичаї пройшли випробування часом, стали народним надбанням, передаються із покоління в покоління.

Виходять ведучі.

Ведучий. Рідний край! Золота щедра сто­рона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придума­ли люди, зачаровані красою рідного краю.

Ведуча. Нехай же сьогоднішня зустріч допоможе по­линути в чарівний світ ліричної пісні!

ПЕРША СТОРІНКА –

«УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ - ЦЕ БЕЗДОННА ДУША УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»

Ведучий

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави у лугах.

У піснях і труд, і даль походу,

І жаль, і успіх, і любов,

І гніт великого народу,

І за народ пролита кров.

У піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

У них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

Ведуча

О пісне народна! Одна ти в мене.

Лиш одна ти мене не лишаєш.

І куди тільки доля мене не жене,

Ти за мною, як пташка, літаєш.

Ведучий. Українські народні пісні мають чудову здат­ність окрилювати поривання, надихати в праці, ові­вати радістю відпочинок, розраджувати в горі, та­мувати душевний біль, множити силу в боротьбі.

Ведуча. Без народної пісні немислиме повнокровне життя людини. До неї колективно й поодинці, у го­рі та в радості, у будень і свято, під час душевних зворушень звертаються й старі, й молоді. У піснях знайшли відображення всі історичні події, які довелося пережити українському народу.

Учень

Коли до мовчання твого прихилюся,

І стане густим воно раптом, хоч край,

І душу мою відіб'є, наче люстру,

Я тихо тебе попрошу: «Заспівай!».

Так просто і тихо тектиме твій голос,

Мов стежка додому, як струмінь з глибин.

І ніжно прониже тепло мене: годі

Пророчити пісні народній загинь.

Тій пісні, якій не розкішні палати,

А хата і поле щодень до лиця,

Тій пісні, яку над колискою мати

Співала, вливаючи в наші серця.

Тій пісні, що в битвах не втратила честі

І голосу не загубила свого.

Тій пісні — молитві, з якою Шевченко

Здобув нам поезії світлий вогонь.

Лунає пісня

Ведучий. Наш народ — один з найпісенніших у світі. Це про нас писав Микола Гоголь: «Покажіть ме­ні народ, у якого було б більше пісень. Пісня для України — все: і поезія, і історія, і батьківська мо­гила».

Ведуча. Україна має понад 300 тисяч народних пі­сень, які перевершують пісні інших народів своїм багатством, глибиною почуття. Композитори всьо­го світу можуть знайти багатющі музичні перлини в українській пісні. Це невичерпна криниця музич­них перлин, що їх вистачить композиторам усього світу.

Учень

Не цурайся пісні, яку чув од мами.

Не згуби — то мова прадідів твоїх,

Бо зректися пісні, що цвіла віками,

Мов забуть народ свій, даль його доріг.

У народу й пісні є свої спільноти,

Є земля єдина, доля віща є.

А народ свій втратиш — хто ти є і що ти?

Мов пора смеркальна, день тоді встає.

У яких би фарбах небо не світилось,

Збережи кровинку рідного тепла.

Тільки б вічно зорі в криниці дивились,

Тільки б наша пісня нас пережила.

Юнак. Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, нім­ці — дисципліну і порядок, охайність і пунктуаль­ність, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики..

Виходить дівчина.

Юнак. Ти чого плачеш? — запитав Господь.

Дівчина. Я — Україна. А плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові, від пожеж. Сини мої на чужи­ні, на чужій роботі. Вороги знущаються з дідів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

Юнак. Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як же зарадити твоєму го­рю?

Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог, під­нявши правицю, зупинив її: «Є у мене неоціненний скарб, який уславить тебе і твій народ на весь світ. Це пісня.»

Дівчина. Узяла дівчина - Україна дарунок і міцно при­тиснула до серця. Поклонилася низенько Всевиш­ньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Юнак. З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в радощах — у пісні.

Лунає пісня «Україна».

Учень

Народна пісня молодо, незгасно

Горить в моєму серці повсякчас

Не полум'яним закликом, не гаслом,

А променем, що будить сівача.

Вона мене виводить на дорогу,

Вона мені просвічує віки,

Де радість і печаль мого народу

Зрослись у древа вічного гілки.

Вона — любов, вона — добро і втіха,

Жива вода на виразки душі.

Поки живе — обереже од лиха

Понад стежками сиві спориші.

Але боюсь, боюсь, щоб не збороли,

У модерну щоб не втиснути струну

Мою народу силу чарівну

З чужих країв залізні рок-н-роли,

І я готова крізь огнисті брами

Пройти і серце випалить до тла,

Лише б народна пісня не вмирала,

У молодих серцях щоб ожила.

Ведучий. Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, хлібороби і сміливі воїни, філосо­фи і мудреці, просто добрі люди. «Якби не мамина пісня, — казав один давній історик, — наше життя було 6 набагато біднішим».

Донька

Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало, колись, над колискою.

Буду слухати, слухати я

І стояти в замрії берізкою.

Мати співає: «Котику сіренький...».

Котику сіренький, котику біленький,

Котику волохатий, не ходи по хаті,

Не ходи по хаті, не буди дитяти,

Дитя буде спати, котик воркувати.

Ой, на кота воркота, на дитину дрімота,

А, а, люлі, а, а, люлі, а...

Донька. Дякую вам, мамо, за ваші колискові. Вони були моїм першим причастям. Ви добували їх із свого серця, пронісши через усі свої літа і співаючи їх зараз таким чистим, красивим, молодим голо­сом.

Дякую вам, мамо, за ці невмирущі пісні із на­родних глибин. З ними я виросла сильна, горда і красива.

Донька вклоняється матері.

Учень

Стало в хаті соколятам тісно,

Полетіли в передгроззя.

І тужила материна пісня,

Як та чайка при дорозі.

А без пісні не буває сонця,

А без пісні не буває цвіту.

Хто забуде материну пісню,

Той слабий блукатиме по світу.

Перший сокіл з ворогами бився,

Пересилив супостата,

Бо вогнем горіла в серці пісня,

Що співала сину мати.

Другий сокіл висотою впився,

Заболіли в небі крила.

І тужила материна пісня,

Довго чайкою тужила.

Славні хлопці, соколи вогнисті,

До світ сонця на порозі

Не лишайте материну пісню,

Як ту чайку при дорозі.

Ведучий. Усе наше життя пронизане любов'ю матері. Важко знайти такого поета чи композитора, чия творчість не торкнулася б теми материнства.

Ведуча. Це вона вишивала рушник «червоними і чорними нитками», сіяла чорнобривці, проводжа­ла своїх дітей у далеку дорогу, і чекала...

Ведучий. Давайте послухаємо пісню «Росте черешня в мами на городі».

Лунає пісня «Росте черешня в мами на городі».

Учень. Українська пісня, вимита сльозами, Висушена вітром у краї чужім, Українська пісне, ти прийшла шляхами До мойого серця і живеш у нім. Українська пісне, чарівна, всесильна — Ти такою будеш через сотні літ. Українська пісня, вчить тебе дитина, Щоби пам'ятати свій козацький рід.

ДРУГА СТОРІНКА — «КОНКУРСИ»

  1. Назвіть українські обереги.
  2. Назвіть речі, які зберігаються в бабусиній скрині.
  3. Давайте пригадаємо народні пісні, які ви знаєте?

Пропонуються пісні: «Ой дівчино, шумить гай...», «Ой у вишневому садочку...», «Розпрягайте, хлопці коні...», «Цвіте терен, цвіте терен...», «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов», «Ой під вишнею...», «Ти до мене не ходи...», «Ніч яка місячна...», «Ой на горі два дубки», «Несе Галя воду...», «Ти ж ме­не підманула», «В саду гуляла», «Маруся раз, два, три...», «Черемшина».

4.  Конкурс «Звари вареник» (хто краще . і швидше зліпить вареник з пластиліну).

5.  Відгадайте загадки:

  • Стоїть дубина, на дубині сосна, на сосні коно­плина, а на коноплині — глина, а в глині ярина, а в ярині свиня. (Обід на столі)
  • У тісній хатині плетуть бабусі хустину. (Бджоли у вулику)
  • Повен пень черешень, та ніяк їх вибрати. (Бджо­ли у вулику)
  • Маленьке створіння велику злість має: кого укусить, само умирає. (Бджола)
  • Сімсот солов'ят на одній подушці сидять. (Бджоли)
  • Хто лугами гуляє і в кожну дірку ніс свій вставляє? (Бджоли)
  • Зимою спить, літом бринить. Понад води, по­над сади літає, солодку росу збирає. (Бджола)
  • У наших панночок по сімсот сорочок, а як ві­тер повійне, то й тіло видно. (Курка)
  • Баба чубата, сорочок багато, Як вітер подує, то й холод почує. (Курка)
  • Невеличка щебетушка, заріж її — буде юшка. (Курка)
  • Годинника не має, а час знає. (Півень)
  • Більше всіх кричить, а менше всіх робить. (Півень)
  • У дворі купалася, сухою зосталася. (Качка, гуска)
  • Не звір, а виє. (Вітер)
  • Кінь біжить, земля дрижить. (Грім)
  • Коли нема — мене чекають. Коли прийду — усі тікають. (Дощ)
  • Не сніг, не лід, а сріблом дерева прикрасив. (Іній)
  • Без сокири, без клинців дідусь мости мостить. (Мороз)
  • Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)
  • Куди вступиш — усюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)
  • Сіре сукно лізе у вікно. (Ранок)

6.  Чому ми повинні вивчати та знати звичаї нашого народу?

7. В Які поезії пов'язані з українськими оберегами?

Учитель. Потрібно вивчати, шанувати свій народ, йо­го мову, землю свою, рідний край, бо ми — частина всього цього, нам рідного і близького.

 Ярмарок-подорож «Таланти твої Україно»

Оскільки тиждень проводиться весною , на ярмарку можна придбати різні українські страви .

Кожному класу відведено спеціальний стіл , який "продавці"  привабливо оформляють . Самі продавці в українському одязі .

 

Увага !  Увага ! Спішіть – поспішайте !

Господарі й гості , глядіть , не минайте !

На ярмарок , прошу , гуртом , поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці !

На ярмарку нашім веселім , багатім ,

Є чим дивуватись і є що придбати

Тут щедрі дарунки із саду , й городу ,

Тут пісня і жарти – усім в нагороду.

Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте милуйтесь, танцюйте і грайте .

 

 1.     В українській кухні широко представлені салати та закуски з

грибів , яєць, м’яса , риби . Особливою популярністю користуються підлива , заправки , які готують до м’ясних, круп’яних, овочевих та грибних страв

Найпопулярніша приправа – це часник і цибуля . Їм приписують цілющу силу, адже “ лук от семи недуг “ . Так говорять в народі  . тому ми представляємо “ Салат овочевий зимовий”

  1. Незвичайно багата своїм асортиментом других страв. Одна з найулюбленіших страв на Україні – борщ . У народі про нього говорять «Борщ – всьому голова», «Борщ і каша – їда наша». Іноді жартують: «Дим густий – борщ пустий».
  2. До борщу подають гречку або пшеничну кашу , пампушки з часником , галушки , різні бабки промовляючи: «Сьогодні борщ жонатий».

Популярні також капусняки та різноманітні юшки. До них, як правило подають сметану, пиріжки, галушки. Ось як про такий обід писав І. Котляревський:

На другий день раненько встали,

Огонь на дворі розвели

І м’яса в казани наклали,

Варили страву і пекли.

П’ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Тож, сьогодні я подаю вам борщ з галушками .

  1. М’ясо варять , жарять, тушкують, запікають.

Із нього готують крученики , січеники , голубці , холодець. На Вкраїні перевагу віддавали свинині , адже «перше м’ясо – свинина , перша риба – линина».

Готували другі страви із телятини , баранини , домашньої птиці .

Такі страви , як крученики , душенина , ковбаса , холодець , жарене порося  були виключно святковими стравами

Я представляю вам українську жарену курку.

  1. Люблять українці і сало , яке є основою для приготування

багатьох страв . Колись сало подавали на сніданок , обід або вечерю – з часником , огірками і хлібом . У кого завжди було сало , того вважали заможним хазяїном. Про це жартома говорили «Живу добре : сало їм , на салі сплю , салом вкриваюсь” , “ Був би я паном їв би сало з салом».

Вручаю вам гарнір із салом .

  1. В українській кухні застосовують різні овочі .

Найбільш поширені в Україні картопля , буряк , помідори , редька, огірки , гарбузи , перець.

  1. Гриби готують як самостійну страву , з них готують різні соуси та приправи . Сушені гриби , під  час  посту кладуть в борщ та юшку . Зберігають гриби солоними , маринованими , сушеними.

Купуйте мариновані гриби .

  1. Дуже поширені на Україні різні каші :

ячнева , манна , пшенична , гарбузова . “ Каша – мати наша “,  “Аби б пшоно каша буде” , “Гречана каша - мати наша , а хліб житній – батько рідний ” – говорять в народі. Каша – одна з древніх обрядових страв. На Україні з нею пов’язані багато звичаїв. Колись обід на весіллі , хрестинах  називали “ кашою”.

Скуштуйте гарбузову кашу .

  1. Багато добрих страв на Україні готують з яєць .

Яйця – традиційно слов’янська їжа . Вона вважалась символом відродження природи , весни і тому Великдень ніколи не обходиться без яєць , а обід на Великдень завжди починається з розрізання  посвяченого яйця .

Я представляю страву «Яйця фаршировані».

  1. Дуже полюбляють українці страви з муки : вареники подають із сметаною, коржі, пампушки, калачі. Деякі з них стали традиційними на святковому столі: вареники, налисники на Сиропуст (масляна). Мандрики – на Св. Петра і Павла.

Пампушки і вареники завжди були прикрасою недільного столу . Не дарма говорять «Аби які вареники та все ж галушок краще», «Що не будь , аби лише вареники». Часто вареники подають із сметаною . Говорять «Сметаною вареники не зіпсуєш».

Я  пропоную  вам свої вареники зі сметаною.

  1. Значне місце
Вхід на сайт
Архів записів
Новини освіти
Методичний портал
Погода
Харків
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Моя кнопка
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Корисні сайти
    САЙТ МУСАЄВОЇ ОКСАНИ ЛЕОНІДІВНИ © 2024 uCoz