Мета:

-                     освітня:

поглибити знання учнів про події 1941-1943 років на території окупованої фашистами Харківщини, розкрити героїзм мешканців нашого краю.

-                     розвивальна:

подальше формування у учнів умінь працювати з джерелами, аналізувати факти, робити висновки, складати історичні портрети персоналій, уміння працювати в групах.

-                     виховна:

виховання в учнів гордості за своїх земляків-харків’ян, які ціною неймовірних жертв. мужності і героїзму разом з іншими народами отримали перемогу над фашизмом і забезпечили мир майбутнім поколінням; виховання в дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Обладнання:

1.                 Настінна карта «Друга світова війна (1939-1945 рр.)»;

2.                 Книга спогадів полководців, які визволяли Україну: І.Конєва, Г.Жукова, О.Василевського;

3.                 Фотоматеріали битв за Харків;

4.                 Записи пісень воєнних років;

5.                 Кінофільм «Харків в роки окупації 1941-1943 рр.»

6.                 Презентація «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

Хід уроку

Слайд 1 «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

Вчитель: Дорогі діти, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про знаменну дату в історії нашого краю 70 - річчя визволення Харківщини від німецько – фашистської окупації.

 В історії кожної держави є події, які її народ не може і не має права забувати. Такою подією для України є Друга світова війна. Це найскладніший, найтрагічніший, і водночас, найгероїчніший її період. Страшні роки окупації залишили болючі спогади про спалені села, зруйновані міста, скалічені долі мільйонів людей.

Слайд 2: Проблема уроку.

-                     Яким був внесок жителів Харківської області в перемогу над фашизмом у Другій світовій війні?

Слайд 3(Звучить уривок з пісні «Священна війна» на слова Лєбєдєва-Кумача та музику Александрова)

Жахливим випробуванням для населення Харківщини стала Велика Вітчизняна війна, яка почалась 22 червня 1941 року. За гітлерівським планом «Ост» уся територія України поділялась на чотири окупаційні зони. Однією з них була територія Харківської області.

Сьогодні ми маємо можливість відтворити у своїй свідомості події того періоду на території нашого рідного краю – Харківщині. Тому ми здійснимо історичну подорож фронтовими дорогами війни по території Харкова і області.

Слайд 4: Яке місце посідала Харківщина в планах Німеччини?

Харківщина та місто Харків мали велике політичне, економічне і воєнно-політичне значення та посідали у воєнних планах Гітлера значне місце. Він називав його «замком», який запирає український простір.

Харків, як важливий залізничний вузол, був тісно пов’язаний з багатьма економічними районами тодішнього Радянського Союзу. Через місто пролягали шляхи на Донбас і Кавказ.

Слайд 5:  Як харків’яни зустріли страшну звістку про початок війни?

Вчитель. З перших днів війни почалася перебудова економіки на воєнний лад. Почалося масове виробництво танків, літаків, снарядів, мінометів.

Колектив Харківського авіаційного заводу збільшив випуск бойових машин, було поліпшено якість літаків, встановлено додаткове їх озброєння.

Також збільшив виробництво танків Т-34 завод імені Комінтерну (нині завод імені Малишева), Харківський лікеро-горілчаний завод освоїв виробництво запалювальної суміші.

На залізниці рух поїздів було переведено на воєнний графік, за яким у першу чергу забезпечувався рух ешелонів з військами, військовим вантажем.

Робочі місця чоловіків, які пішли на фронт, зайняли жінки.

З початком війни створювалися добровільні формування збройних сил для допомоги регулярній армії – загони народного ополчення.

Частини Червоної Армії в запеклих боях на якийсь час затримали просування гітлерівських військ, що дало можливість здійснити евакуацію населення, промислових підприємств, навчальних закладів на схід СРСР. 4 серпня при виконкомі Харківської обласної Ради депутатів трудящих було створено відділ з евакуації населення.

Наприкінці вересня 1941 року становище на південному фланзі радянсько-німецького фронту стало ще складнішим. Фашистські війська мали перевагу в силі, особливо в напрямках головних ударів. Вони просунулись на територію України на глибину від 600 до 850 км, захопили на цей час Правобережну і значну частину Лівобережної України та вийшли на підступи до Харкова.

З 20 жовтня почалися бойові дії на ближніх підступах до Харкова.

Демонстрація фільму «Харків від жовтня 1941 до серпня 1943»

Вчитель. Дуже трагічною стала доля єврейського населення Харківщини. Саме тут впроваджувалася в життя нелюдська нацистська расова політика знищення єврейського народу. Слайд 6. Наприкінці 30-х років у Харкові мешкали 130 тисяч євреїв, тобто майже шоста частина населення тодішнього Харкова. Третя частина єврейського населення опинилася на окупованій території.

Слайд 7. Для них було створено окреме місце проживання від всього міста. Туди було переселено 16 тис. чоловік, а потім були страчені в Дробицькому Яру. На місці колишнього гетто в 1992 році було побудовано музей меморіал і  встановлено Стелу Суму. Слайд 8-13

Політика знищення єврейського населення дістала в науці назву Голокосту, що у перекладі з англійської означає катастрофа. Не дивлячись на смертельну загрозу для свого життя, знаходились люди, які переховували євреїв. Це були люди великої мужності і моралі, які чужий біль сприймали, як свій. Людей, які в роки голокосту спасали євреїв називають „Праведники народів Світу”. Всього 66 жителям Харківщини було присвоєно це звання.

У Дробицькому яру загинув цвіт харківської інтелігенції – професор-скрипаль І.Букінік, знаменита піаністка О.Григоровська, видатний архітектор В.Естрович, доктор фізико-математичних наук А.Ефрос, балерина Розалія Алідорт, професор консерваторії І.Гольдберг, професор медицини А.Гуревич і тисячі інших.

Більше 400 старих і немічних євреїв загинули від голоду і морозів: німці закрили їх в «синагозі Бураса» на вулиці Громадянській.

Харків перебував під окупацією з 24 жовтня 1941 року по 23 серпня 1943 року з місячною перервою у лютому-березні 1943 року. Більше 400 тисяч харків'ян бились на фронтах Другої світової війни(1941-1945 років), дві третини з них загинули.

Слайд 14  Окупація області тривала з 20 вересня 1941 по 20 вересня 1943 року

Слайд 15 Було окуповано більшу частину області, на якій діяла сувора окупаційна влада. За 2 роки (з вересня 1941 р. - по вересень 1943р.) Харківська область тільки 7 місяців була повністю окупована німецько-фашистськими загарбниками. В інші періоди лінія фронту розділяла область на 2 частини. В області діяла комендантська година, під час якої жителям заборонялось вільно пересуватися. Загарбники відкрито грабували місцеве населення, облавами збирали невільників для відправки в Німеччину, за будь що розстрілювали і вішали, живцем закопували в землю і палили. Одним із доказів жорстокості окупаційного режиму є факт існування в Харківській області найбільшого числа (22) концтаборів. За часи окупації фашисти знищили 22700 військовополонених і 280000 мирних громадян.

Слайд 16 А Харків сумно відомий як одне з найбільш зруйнованих війною міст Європи.

 

 23 серпня 1943 року м. Харків було звільнено від загарбників. На честь цієї важливої події Москва салютувала 20 артилерійськими залпами з 224 гармат. Десять дивізій, що відзначились при взятті міста, були удостоєні звання „харківські”.

Харків’яни внесли гідний вклад у боротьбу з ворогом не тільки на території України, а також далеко за її межами. Наші земляки воювали на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни.

(Звучить пісня у виконанні К.І.Шульженко «Синий платочек»)

Слайд 17-19 Велике значення мала пісня для бійця, який у перерві між боями слухав чарівний спів нашої видатної землячки К.І.Шульженко?

Звістка про початок війни застала К.І.Шульженко в Єревані. Вона добровільно вступила в ряди діючої армії і стала солісткою джаз-оркестру Ленінградської філармонії. Тільки для захисників блокадного Ленінграду К.І.Шульженко дала понад 500 концертів, допомагаючи людям своєю душевною піснею вистояти і повірити в перемогу. Виступати доводилося і в окопах, і під бомбами. Не раз її життя висіло на волосинці. Саме в цей час пісня “Синий платочек” і стала улюбленою серед бійців Червоної армії.

Вчитель. Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.
Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Подумайте тільки, яке величезне щастя випало наступним покоління – сімдесят років мирного життя. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але потрібно завжди пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.

Завдяки мужності й героїзму народ вистояв у роки Великої Вітчизняної війни. І тепер саме вам, підростаючому поколінню, належить висока місія – розбудувати, прикрасити й прославити нашу рідну Харківщину!

Слайд 20

  Дякую за увагу!

Список  літератури

 

1. Власов В., Євтушенко Р., Островський В. Методика викладання курсу «Вступ до історії України. 5 клас»: Посібник для вчителя (методичні рекомендації, календарне планування, розробки уроків). – К.: Літера ЛТД, 2006. – 192 с.
2. Воропаєва В.В., Татаринов М.В. Наш край (Харківщина) в роки Великої Вітчизняної війни: методичне супроводження вивчення теми // Методичний вісник історичного факультету № 2 – Х.: Консул, 2003. – С. 85 – 94.
3. Гладков Н.Н. На огненных рубежах: Докум. очерк. – Х.: Прапор, 1985. – 152 с.
4. Звоницкий Э.М. Защитник отечества. Х.: «Наш городок», 2005. – 284 с.
5. «І доки є пам’ять про людей...»: народні оповідання про Велику Вітчизняну війну / Упорядкування, передмова, примітки та коментарі В.П. Андрусенко. – Х.: ХНПУ, 2010. – 480 с.
6. Історія міста Харкова ХХ століття / О.Н. Ярмиш, С.І. Посохов, А.І. Ейнштейн та ін., – Х.: Фоліо: Золоті ворота, 2004. – 686 с.
7. Калинин В.В., Макаренко Д.Г. Герои подвигов на Харьковщине. – Х.: Прапор, 1970. – 463 с.
8. Кучер В.І., Чернеча П.М. Україна у Другій світовій війні (1939 – 1945): Посібн. для вчителя. – К.: Генеза, 2004. – 272 с.
9. Литвин В.М. Україна в Другій світовій війні (1939 – 1945). – К.: Видавничий дім «Лі-терра», 2004. – 464 с.
10. Манагаров И.М. В сражении за Харьков. – Х.: Прапор, 1978. – 256 с.
11. О доблести, о подвигах, о славе: К 60-летию Победы в Великой Отечественной войне / Сост. А.В. Мелеков; Редкол.: Л.С. Сорока (гл. ред.) и др. – Х.: Золотые страницы, 2005. – 168 с.
12. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / В.В. Петровський, Л.О. Радченко, В.І Семененко. – Х.: ВД Школа, 2007. – 592 с.
13. Скоробогатов А.В. Харків у часи німецької окупації (1941 – 1943). – Х.: Прапор, 2004. – 368 с.
14. Харківщина у роки Великої Вітчизняної війни: документи і матеріали / Укладач О.В. Дьякова. – Х.: Видавництво САГА, 2010. – 386 с.
15. Харьков. Город, переживший войну: фотоальбом / авт.-сост. В. Зильберберг, В. Бысов. – Х.: Дом Рекламы, 2010. – 192 с.