Як нестримно летить час… Ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік лютого – останнього місяця зими. У кожного місяця є свої свята. У січні – це Новий рік, Різдво, Водохреща. Натомість лютий може похвалитися лише одним найбільшим церковним святом – Стрітенням Господнім. Ознайомити учнів з традиціями і звичаями українського народу на Стрітення, ми запросили в нашу школу етнолога, кандидата історичних наук Щербань Олену Василівну. Вона ознайомила молодших школярів зі звичаями та традиціями українського народу на Стрітення, повідомила, що це свято в Україні шанувалось. Селяни в цей день, як правило, не працювали і уважно придивлялися до погоди, «бо лютий до березня в гості приїжджає», щоб «на Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них у цей день переможе, такою й буде погода до початку березня. Ця зустріч була пишна і радісна. Діти водили хороводи, грали в ігри, співали пісні, які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.